Олександр був справжнім Козаком, надійним, сміливим, хоробрим воїном зі сталевим характером. Він не кидав гучних слів, а просто мовчки йшов туди, де було найнебезпечніше.
Олександр понад усе на світі любив життя. У нього було так багато планів… Він марив охотою та відпочинком на природі, часто згадуючи ранковий туман над водою і тишу лісу — ту справжню тишу, якої так бракувало на війні.
Він безмежно, до останнього подиху любив свою сім’ю та батьків, які виховали справжнього Героя. Він мріяв про просте, тихе, людське щастя — жити в родинному колі, ростити дітей і зустрічати ранки не під звуки обстрілів, а в тиші рідного дому.
Олександр загинув зі зброєю в руках, як справжній воїн. Честь була стояти з ним в одному строю. Спочивай у мирі, брате /Олександр Глущенко, побратим/.
Штаб-сержант Каганцов Олександр Олександрович, позивний «Набат», народився 10 грудня 1990 року в місті Шостка.
Олександр був люблячим сином,чоловіком,батьком,братом та найкращим другом. Людина справедливості, честі, гідності та хоробрості. Він був авторитетом для багатьох. Справжній чоловік на котрого потрібно рівнятися.
Я безмежно вдячна долі, що зʼєднала мене з ним і пишаюся тим,що я його дружина.
Навчався у ШЗШ І-ІІІ ступенів №5. Після її закінчення вступив до Шосткинського хіміко-технологічного коледжу (спеціальність – «Електро-механік»), після цього у 2010 році пішов на військову службу в Національну гвардію України. Олександр був одним з шести шосткинців-добровольців, які першими стали на захист України у 2014 році від російських загарбників у зоні АТО. У 2017 році перевівся до полку «Азов», службі в якому віддав чотири роки.
У вільний час він любив займатися спортом,відпочивати з родиною на природі, та обожнював полювати-це було його віддушиною, яке він полюбив з дитинства,коли батько брав його з собою на полювання.
З початком повномасштабної російської агресії воював у складі ТРО. Навесні 2025 року приєднався до 414-ї окремої бригади безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра».
Серед побратимів користувався високим авторитетом, деякі з них навіть були зобов’язані йому життям. «Якби не Саша, багато наших бійців не вижили б», – розповідали згодом військові. У критичній ситуації він намагався допомогти всіма засобами – поділитися своїм безцінним досвідом військової тактики, набутим за роки служби.
Олександр був добровольцем,справжнім сином нашої нації. Великий патріот та герой України!
Головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів Каганцов Олександр Олександрович (фронтовий позивний – Набат) загинув в районі н.п. Новосергіївка, Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання з визволення рідної землі. Олександру назавжди 34….
Указом президента №559/2025 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна слава і шана Герою! /дружина Христина/.
