Грудневі дні 2025-го на Дрогобиччині стали часом особливого духовного наповнення та глибокого історичного осмислення. Упродовж 10–12 грудня тут відбулися масштабні заходи, присвячені 135-річчю від дня народження Андрія Атанасовича Мельника – полковника Армії УНР, державника, одного з чільних діячів українського національно-визвольного руху ХХ століття.

На святій землі його дитинства – у селі Воля Якубова, а також у Дрогобичі, зібралися історики, краєзнавці, митці, представники влади, громадські діячі та небайдужі мешканці краю. Події цих днів засвідчили: постать Мельника не належить лише минулому – вона промовляє до нас сьогодні, у час новітніх випробувань української державності.

«Людина з шовку і сталі»

За влучним висловом письменника і борця Євгена Маланюка: «Андрій Мельник – людина з шовку і сталі». У цій метафорі – внутрішня шляхетність і твердість принципів, скромність і дисципліна, людяність і військова витримка. Загартований фронтами Першої світової війни, участю в Легіоні Українських січових стрільців та Армії УНР,  він належав до тієї когорти української військової еліти, яка не зламалася навіть у найтрагічніші моменти європейських катаклізмів. Його звитяга – це не лише участь у боях, а щоденна праця, самопожертва і безкомпромісна віра в право українського народу бути господарем на власній землі. Саме тому сьогодні, коли Україна знову боронить свою свободу від рашистської орди, постать борця за Українську державу А. Мельника набуває особливої символічної сили.

Андрій Мельник – очима творчої молоді та документалістів

Дні Андрія Мельника на Дрогобиччині, які поєднали науковий, культурний і меморіальний виміри, розпочалися 10 грудня в Еколандшафтному парку  «Козацька слобода «Раковець» на околиці села Воля Якубова. Тут відбувся круглий стіл-дискусія «Проблеми досліджень життя й діяльності полковника Андрія Мельника» за участі провідних істориків, краєзнавців, журналістів, громадських діячів, представників місцевого самоврядування. Перед його початком присутні мали змогу оглянути  виставку плакатів «Андрій Мельник та його побратими», плід творчої праці  студентів Львівської політехніки. Його представили кураторка проекту –кандидат мистецтвознавства  Ольга Борисенко та головний художник Львівського палацу мистецтв Орест Скоп.  Учасники також переглянули  документальну стрічку «Полковник Андрій Мельник. Повернення вождя» та документальний відеозвіт про здійснену роботу меценатом Левом Грицаком у селі Воля Якубова ( відкриття оновленої криниці на обійсті родини Мельників та етнографічного музею-садиби, у якій розмістилася експозиція з життя і діяльності А. Мельника).

У діловій розмові про те,   що вдалося зробити для увіковічення памяті Андрія Мельника та над чим іще варто попрацювати взяли участь: Л. Грицак – меценат просвітницьких проектів, пов’язаних із А. Мельником, директор музею І. Франка в Нагуєвичах Б. Лазорак, краєзнавець І. Скибак, директорка музею «Дрогобиччина» А. Гладун, священник М. Мащакевич, один із керівників волонтерського центру «Коло» О. Юрков, родичка А. Мельника Г. Неілко, художник, автор проекту «Від Сагайдачного – до Мельника» О. Скоп, заступниця генерального директора готельно-курортного комплексу «Карпати» О. Ковальчин  та інші. Пропозиції, висловлені на круглому столі склали основу Резолюції  ІІІ-ї  Всеукраїнської науково-практичної конференції «Андрій Мельник та Українська революція 1917–1921 років».

Наукове осмислення постаті та реальні кроки

 11 грудня у Народному дому м. Дрогобича продовжилася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція.  Модерував захід письменник і публіцист, заступник голови Національної спілки письменників України Микола Гриценко. Наукові доповіді, які розкривають нові сторінки з життя й діяльності Андрія Мельника виголосили: історик Олександр Кучерук, доктори історичних наук  Валентина Піскун, Василь Яблонський (Київ), Іван Хома (Львів), краєзнавець Василь Горбатюк (Хмельницький), магістр історії Володимир Ханас (Дрогобич), Наталія Буланова (м. Кам’янське Дніпропетровської обл.). Цього ж дня в приміщенні Дрогобицької міської ради відбулася конструктивна розмова учасників Конференції з очільником Дрогобицької громади Тарасом Кучмою.  Під час зустрічі було  акцентовано на розвитку родинного села Мельника як цілісного музейного комплексу та обговорено перспективи створення меморіального музею Андрія Мельника у с. Воля Якубова – із визначенням партнерств і практичних кроків.

Туристичний маршрут як інструмент пам’яті

Особливу увагу під час Днів А. Мельника на Дрогобиччині привернув, презентований художником Орестом Скопом  туристичний  маршрут:  «Від Сагайдачного –  до Мельника» –  реальний інструмент культурного туризму і меморіалізації. Маршрут пролягатиме через села Кульчиці – Новошичі – Грушів – Волю Якубову й поєднає історичну тяглість від козацької доби до часів УПА.

12 грудня – день народження А. Мельника

 Цього дня року 2025-го громадськість урочисто відзначила 135-річчя з дня народження А. Мельника. Зранку біля Меморіалу Провідника  в с. Воля Якубова відбулося віче. Воно розпочалося із молитви, яку возніс отець Мар’ян Мащакевич. Короткі й щирі за своїм змістом виступи: доктора історичних наук Василя Яблонського ( Київ), науковця Василя Петрика (Львів), магістра історії Володимира Ханаса (Дрогобич) іще раз нагадали присутній молоді про героїчний шлях їхнього земляка. Потім учасники дійства  відвідали храм Косьми і Дем’яна, могилу батьків Мельника, підняли прапор біля пам’ятного каменю та криниці, де колись було родинне обійстя Мельників, а також етнографічний музей Андрія Мельника, який з’явився завдяки зусилллям колективу Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати» та його генерального директора Лева Грицака. 

Підсумком триденних заходів стала Резолюція, що узагальнила наукові напрацювання та практичні пропозиції учасників ІІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції «Андрій        Мельник та Українська революція 1917-1921 років».  Резолюцією передбачено: здійснити організаційні заходи із перепрофілювання приміщення колишньої школи с. Воля Якубова в повноцінний меморіальний музей Андрія Мельника, передбачивши  створення єдиного історичого комплексу в селі, до якого ввійдуть: вищеозначений музей; меморіал А. Мельника; церква Косьми і Дем’яна;  етно-хата часів дитинства А. Мельника; місце, де стояла хата родини Мельників; могили батьків А. Мельника.  Окрім іншого передбачено: видання Збірника наукових статей – виступів учасників Третьої науково-практичної конференції;  повного історико-бібліографічного дослідження про життя й діяльність А.Мельника у документах і світлинах. Учасники конференції планують звернутися до командувача Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних Сил України щодо присвоєння одному із підрозділів  імені полковника Андрія Мельника. Резолюцією також передбачено:  проведення на базі тирного комплексу Еколандшафтного парку «Козацька Слобода «Раковець» (с. Воля Якубова) Всеукраїнського   чемпіонату зі стрільби на Кубок Андрія Мельника та низку інших заходів.

 РЕЗОЛЮЦІЯ

Третьої науково-практичної конференції

«Андрій Мельник та українська революція 1917-1921 років»

(м. Дрогобич, 10-12 грудня 2025 р.)

  1. Надіслати Зернення до Президента України В. Зеленського, Верховної Ради України Р. Стефанчука щодо внесення змін до частини другої статті 6 Закону України «Про державні нагороди України» та присвоєння звання Героя України борцям за незалежність України у ХХ столітті». (Додається);
  • Надіслати  Звернення доКомандувача Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних Сил України  генерал-майора Олександра Трепака  щодо присвоєння одному із підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ імені полковника Андрія Мельника. (Додається);
  • Залучити молодих істориків, студенство, пердовсім вищих навчальних закладів Львівщини, до роботи в архівах України та зарубіжжя з метою пошуку досі невідомих сторінок в біографії А. Мельника та  реконструювати генеологію роду Мельників.

 (Національний університет «Львівська політехніка», І.  Хома);

  • Розробити грант до Українського культурного фонду: «Створення цифрового ресурсу історичної спадщини А. Мельника, здійснивши оцифрування експонатів, документів, фотосвітлин у державних та приватних музеях України й зарубіжжя» (Музей «Дрогобиччина»);
  • Підготувати (вперше) повну історико-бібліографічний збірник про життя й діяльність А.Мельника. «Андрій Мельник – в документах, світлинах, дослідженнях». (Упорядники – О.Кучерук, Ю. Черченко, І. Хома);
  • Здійснити організаційні заходи із перепрофілювання приміщення колишньої школи с. Воля Якубова в повноціннний меморіальний музей Андрія Мельника, передбвчивши  створення єдиного комплексу в селі до якого ввійдуть: вищеозначений створений музей; меморіальний крмплекс А. Мельника; церква Косьми і Дем’яна;  етно-хата часів дитинства А. Мельника; місце, де стояла хата Мельників; могили батьків А. Мельника;  

(Управління культури Дрогобицької ОТГ, музей «Дрогобиччина» , Добрівлянський старостат, Трускавецький готельно-курортний комплекс «Карпати»);

  • Ознакувати місця, пов’язані із Андрієм Мельником у Львові та на Дрогобиччині. Встановити меморіальні дошки на приміщенні Дрогобицього педагогічного університету імені Івана Франка (колишньої гімназії), де навчався А. Мельник та церкві Косьми й Дем’яна в с. Воля Якубова Дрогобицького району, де його хрестили. ( Дрогобицька ОТГ, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Я.  Франка, старостат с. Воля Якубова, отець Мар’ян Мащакевич).
  • Підтримати Звернення до органів влади Дрогобиччини та Львівщини щодо  покращення логістики (ремонту та відновлення шляхів) до с. Воля Якубова. Додається. (Добрівлянський старостат, до якого входить с. Воля Якубова).
  1. Видати Збірник наукових статей виступів учасників Третьої науково-практичної конференції  «Андрій Мельник та українська революція 1917-1921 років». (Упорядник – О. Кучерук, меценат Л. Грицак);
  1. Розробити зразки сувенірної продукції, просвітницьких буклетів, листівок про А. Мальника. ( Л. Грицак, В. Ханас, О. Скоп);
  1. Підтримати створення постійно-діючого Всеукраїнського Громадського Комітету із відновлення історичної справледливості щодо належного вшанування полковника Андрія Мельника.

Уповноважені конференцією:

Кучерук Олександр – історик, завідувач відділом Національного музею історії України;

Піскун Валентина – доктор історичних наук, зав. відділом Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України;

Грицак Лев – лауреат Державної премії України, меценат проєктів з вшанування та популяризації постаті А. Мельника, генеральний директор Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати»;

Гриценко Микола – заслужений діяч мистецтв України, перший заступник голови Національної спілки письменників України, координатор із проведення науково-практичних конференцій та інших просвітницьких проєктів про А. Мельника;

Ханас Володимир – магістр історії, начальник управління культури та розвитку туризму Дрогобицької міської ради;

Хома Іван – доктор історичний наук, професор Національного університету «Львівська політехніка»;

Яблонський Олександр – доктор історичних наук, доцент Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;