Справа «Міндіча-Цукермана» завдала сильного удару Україні. Якби її не пояснювали представники влади чи опозиції, але, без сумніву, Україна опинилися у глибокій політичній кризі, яка не припустима під час війни.

Удар завдано державності України.

Що робити?

Не вестися на істерику корисних ідіотів, які закликають виходити на Майдан і «брати владу у свої руки». Не думаю, що Москва стоїть за цією справою, хоч і цього не виключаю. Але не сумніваюся, що кацапи неодмінно скористаються будь якими заворушеннями у Києві, щоб знести «нацистський режим».

Нищівного удару завдано авторитету влади і всілякі кадрові рішення уже не допоможуть. Крім одного: ВР має ухвалити новий закон про люстрацію, відповідно до якого усі фігуранти справи «Міндіча-Цукерберга» та всі дотичні до неї довічно позбавляються права займати будь які посади у державних структурах, що, звичайно, не виключає судових вироків і покарання. Крім того, Україна на час війни має повернутися до практики смертних вироків за подібні злочини. Не допустима зміна пріоритетів.

Головний ворог – зовнішній, а не внутрішній.

Україна спроможна навести лад у своїй хаті, але окупація остаточно знищить українську націю. Зараз шукають історичні паралелі й порівнюють нинішню кризу із «касетним скандалом». Не вдале порівняння. Мотором «касетного скандалу» були проросійські соціалісти на чолі з Морозом і недолугі патріоти, які їх підтримували. Для вдумливих людей одразу було зрозуміло, що проти України виступила Москва.

Справа «Міндіча-Цукермана» – результат злочинної діяльності бандитських кланів і бездіяльності влади. Напрошується тільки одна історична паралель. Після приходу у 1918 році до влади Директорії на чолі з Петлюрою у країні запанував бардак і хаос, який знищував державність і без окупації України більшовиками. Тоді було запропоновано запровадити диктатуру тріумвірату Петлюра-Коновалець-Мельник.

Двоє останніх відмовилися брати участь у політиканстві. Натомість зібралися і вирушили на фронт, щоб воювати з одвічним ворогом – Москвою.

П. С. Невдовзі у Парижі Симона Петлюру ліквідував еврей-терорист Швацбард. Євгена Коновальця у Роттердамі в 1937 році підірвав московський агент Судоплатов. Андрій Мельник очолив ОУН, але так більше і не повернувся в Україну, а помер у Люксембургу. Ось так на їх долі позначилася втрата державності.

Провід ОУН