28 квітня ц. р. виповнюється 128 років з дня народження підполковника Армії УНР, діяча ОУН Миколи Орестовича Сціборського, який належав до найбільш видатних представників українського національно-визвольного руху XX століття.
Він був відважним старшиною (офіцером), талановитим організатором та неперевершеним ідеологом українського націоналістичного руху.
Важливим також є те, що до кінця свого земного життя він залишався відважною людиною для якої честь та принципи не були порожніми словами. І саме через ці переконання його й було підступно вбито у Житомирі в 1941 році.
А його світоглядні переконання та твердження довели свою актуальність навіть через десятки років після загибелі.
“Все те добре, що добре для блага, сили й розвитку моєї нації; все те зле, що цю силу й розвиток послаблює — це основна заповідь ідеології українського націоналізму”.
“Націократія заперечує принцип класової боротьби та право окремих соціальних груп на монопольне панування в державі й на експлуатацію суспільства.”
“Виходячи із спіритуально-волюнтаристичного світогляду, український націоналізм сприймає власну націю за найвищу, абсолютну Ідейну й реальну цінність, видвигаючи гасло: Нація понад усе! Націоналісти хочуть бачити Українську Націю великою, потужною, могутньою й щасливою.”
Іван МАЗЕПА