Борису Гуменюку
Лишилися тільки хліб та вино, Та книга землі, недочитана ще. Свіча при свічі. Гомонимо. Про камінь, що в грудях пече та й пече. Його не відкинеш. Треба пройти Крізь нього. Пробити до світла тунель. А де ж побратими?.. Хрести та й хрести І згарище чорне замість осель. Гримлять, як арта, невблаганні слова. Ще рано дзвонити…
Читати далі