Ми зараз перебуваємо на критичному етапі війни, коли жодна зі сторін за 2,5 роки не змогла досягти значної переваги. Це не найгірший сценарій, враховуючи нерівні стартові умови. Перелом ще не настав, але він наближається, оскільки жодна сторона не має безмежних ресурсів чи стійкості.
Обидві сторони мають свої слабкі місця, які потрібно захищати, водночас атакуючи вразливості противника. Основні проблеми росії:
– Перегрів економіки та виснаження фінансових резервів.
– Залежність від високих цін на нафту — при $50 за барель економіка може обвалитися.
– Зростаюча залежність від Китаю.
– Імперська структура держави, що тримається на пригніченні національних меншин і регіональних ідентичностей (феномен Кадирова є яскравим прикладом).
– Авторитарний режим, який не здатний адекватно реагувати на зовнішні виклики.
– Виснаження запасів військової техніки.
Україна також має свої очевидні слабкі сторони:
– Слабка економіка і корупція.
– Значно менший мобілізаційний резерв.
– Залежність від фінансової та військової допомоги Заходу.
– Демократичний режим, що потребує підтримки громадян для ведення війни.
Найбільшою вразливістю України на цей момент є підтримка суспільством ведення війни. росія активно працює над тим, щоб посіяти зневіру й безвихідь серед українців. Вони прагнуть підкреслити труднощі, з якими стикається Україна: проблеми мобілізації, корупційні скандали та загальне виснаження. росіяни майстерно використовують медіапростір, щоб створити атмосферу страху і безнадії, де громадяни самі посилюють цей ефект, поширюючи негативні новини.
Незважаючи на це – фронт тримається, наші союзники залишаються вірними, а Україна продовжує функціонувати: працюють підприємства, логістика, військове командування, парламент і волонтери. Ніяких катастрофічних провалів не сталося.
росія прагне, щоб українське суспільство не витримало цієї зими, що дало б привід західним партнерам змінити своє ставлення, а українським політикам — піти на поступки. Якщо суспільство втратить волю до опору, це означатиме прийняття поразки, що відкриє шлях до нової, ще більш жорстокої війни.
Ми маємо вистояти. Кожен із нас має тримати розум холодним, не поширювати паніку і не звинувачувати інших. Кожен може зробити щось для перемоги — підтримати армію, допомогти тим, кому важче. Важливо підготувати себе психологічно до тривалого протистояння та до того, що війна ще не скоро закінчиться.