7 вересня 2019 року ми урочисто відкрили меморіальну дошку Олексію Курінному на фасаді Києво-Могилянського колегіуму, де навчався Олексій. Це була довга і непроста дорога, тривалістю приблизно в один рік. З ініціативою увічнити пам’ять Oleksiy Kurinniy у такому вигляді група громадських активістів вийшла приблизно минулого вересня. На початку була купа питань і жодної відповіді: де встановлювати меморіальну дошку? Який вигляд вона має мати? З чого має бути зроблена? Крок за кроком ми віднаходили для себе відповіді – через постійну дискусію та діалог у колі ініціаторів, а також через консультації з батьками Олексія та скульптором, паном Олександром Михайлицьким. Визначивши ключові моменти, у січні 2019 року ми перейшли до бюрократичної сторони справи – розпочали напрацювання необхідного пакету документів. У квітні ми отримали офіційний дозвіл від міської Комісії з питань встановлення пам’ятних знаків і вже наприкінці місяця вийшли з публічним оголошенням про початок збору коштів. Необхідну суму на виготовлення меморіальної дошки нам вдалося зібрати вже за місяць завдячуючи 91-му благодійнику. Хтось жертвував 5 тисяч гривень, хтось – по кілька тисяч, а хтось – 10 гривень. Хтось не мав можливості долучитися фінансово, але допоміг з поширенням інформації. Сотні людей з усієї країни вклали свої зусилля, час, частинку душі і любові у те, щоб гідно вшанувати громадський внесок Олексія.
Ця меморіальна дошка не є символом скорботи. Це символ нашої вдячності і символ нашої пам’яті. Вона про те, шо гідна людина, яка робила гідні вчинки в ім’я суспільства і своєї держави заслуговує на гідне ставлення і гідне вшанування. Вона про те, що людина, яка вірно служила громаді заслуговує на належну пам’ять громади. Вона про те, що свобода є нашою наріжною цінністю. Відтепер Київ отримав ще один символ національної свободи, бо Олексій і був таким символом, і лишиться у нашій пам’яті.
Щира подяка кожному, завдяки кому ця ініціатива стала реальністю. Величезна подяка Віктор Олексійович Курінний, Тетяна Попова, Oleg Slabospitsky і Богдан Ковальчук за надзвичайну допомогу в організації. Величезна подяка Павло Подобєд та Владислав Запорожець за безцінні поради та консультації. Величезна подяка гімназії “Києво-Могилянський колегіум” та директору, пану Olexandr Kovalchuk (Олександр Ковальчук) за допомогу та бездоганну організацію урочистих заходів. Величезна подяка патріарху сучасного мовознавства, Івану Пилиповичу Ющуку (Іван Ющук), Тарас Марусик, Taras Shamayda, Yuriy Syrotyuk, Богдан Червак, Oleksandr Alfyorov, Володимир Сущенко та Vasyl Babyč за ваші щирі і чудові слова. І, звісно ж, наша велика подяка скульптору, пану Olexandr Mihaylitskiy, за чудову роботу!
Герої не вмирають!
Тиміш Мартиненко-Кушлянський