У ці червневі дні минає 74 роки з дня трагічної загибелі в концтаборі Заксенгаузен визначного політичного діяча, поета і вченого-археолога  Олега Ольжича (Олега Олександровича Кандиби).

До будинку № 15 по вул. Льва Толстого у Києві, де в 1941-1942 роках мешкав Олег Ольжич, прийшли вшанувати пам’ять великого українця представники ОУН, Жіночого товариства ім. Ольги Басараб і Олени Теліги та громадськості.  Вони  поклали  квіти до меморіальної дошки на честь Ольжича, встановленої  на фасаді будинку. Участь у заході взяв Голова ОУН Богдан Червак.

«Дата загибелі Олега Ольжича достеменно не відома, – зазначив Богдан Червак. – Називають 9 або 10 червня. Але відомо, що його як бранця окремого блоку для особливо важливих в’язнів немилосердно катували. Від тортур він помер, хоча нацисти хотіли представити його смерть як самогубство. Цілком закономірно, що пам’ятна дошка має бути і  на місці загибелі українського патріота в Німеччині. Ми звернулися до МЗС України з проханням ініціювати перед урядом Німеччини встановлення пам’ятного знаку на честь Олега Ольжича – одного з найвірніших синів української нації».

Навіть мертвий Олег Ольжич викликає лють і ненависть українофобів, тих, хто хотів би повернути історію назад, позбавити Україну її незалежності. Він і досі разом з нами бореться за Україну. Застережливо і пророчо, як і на початку боротьби України за незалежність, звучать викарбувані у камені його слова: «Держава не твориться у будучині. Держава будується нині».

Світлана Божко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *