Першому заступнику голови

Українського інституту

національної пам’яті

Гнатюк Юлії Сергіївні

місто Київ, вул.Липська 16,

01021, uinp@memory.gov.ua

Шанована Юліє Сергіївно, звертаюсь до Вас у справі яка безпосередньо пов’язана з реалізацією завдань УІНП, які передбачені «Положенням про Український інститут національної пам’яті», що було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 684.

Як Вам відомо, з часу свого заснування СРСР, а після його розпаду РФ веде  інформаційну війну проти українського визвольного руху з метою фабрикації його історії задля того, щоб дискримінувати та демонізувати його в усьому світі. Через цю обставину представникам українського визвольного руху, а також українському громадянському суспільству доводиться на постійній основі вести просвітницьку роботу з метою подолання наклепів та історичних міфів які були створені, поширені та нав’язані Москвою.

Так в рамках цієї роботи протягом багатьох десятиліть українська еміграція, та українське громадянське суспільство намагається реалізувати ініціативу вшанування пам’яті видатного українського науковця та державного й політичного діяча Олега Кандиби (Ольжича). Як вам відомо, історичним фактом є те, що Олег Кандиба (Ольжич) був найбільш високопоставленим українським в’язнем нацистського концтабору «Заксенхаузен», якого вбили нацисти.  Не менш страшним є той факт, що вбивство Олега Кандиби (Ольжича) супроводжувалось тривалими катуваннями впродовж двох тижнів, а після його вбивства його мертве тіло було спалено в крематорії на території концтабору. При цьому намагання його друзів (які також були в’язнями концтабору) отримати, принаймні, рештки Олега Кандиби (Ольжича) для гідного його поховання були проігноровані нацистами. Отже, місце смерті Олега Кандиби (Ольжича) також стало останнім місцем існування його фізичного тіла.

Особлива ненависть нацистів до Олега Кандиби (Ольжича) була пов’язана з тим, що він боровся за відновлення державної незалежності України, і став одним з організаторів та очільників протинацистського руху опору на території України. І навіть знаючи про цей історичний факт, в сучасній Німеччині так і не було встановлено окрему меморіальну дошку на честь Олега Кандиби (Ольжича) на території колишнього концтабору «Заксенхаузен». І очевидно, що такий стан речей триває через наполягання та політичний тиск Москви проти якої Олег Кандиба (Ольжич) боровся як один з лідерів ОУН під час Другої світової війни. При цьому треба визнати що офіційна державна влада України також особливо не наполягала на гідному вшануванні Олега Кандиби (Ольжича) на території колишнього концтабору «Заксенхаузен».

Щоб виправити цю несправедливість мною було направлено офіційний лист до Міністра закордонних справ України, в якому я порушив питання встановлення меморіальної дошки на честь Олега Кандиби (Ольжича) на території колишнього концтабору «Заксенхаузен». На свій лист я отримав відповідь МЗС України від …05.2025 року в якій значиться що дана ініціатива може бути реалізовна шляхом направлення звернення до Фонду Меморіалів Бранденбургу з обґрунтованою пропозицією щодо увічнення на території табору окремих історичних постатей, і що така пропозиція має бути ретельно аргументована. Також МЗС України зазначило, що державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті реалізує УІНП, і тому перспектива вживання відповідних заходів з увічнення пам’яті Олена Кандиби (Ольжича) на території ФРН потребуватиме фахової оцінки УІНП, який є центральним органом виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу.

Відповідно до «Положення про Український інститут національної пам’яті» серед головних завдань УІНП значиться: популяризація історії України, її видатних особистостей, популяризації в світі ролі Українського народу у боротьбі проти тоталітаризму, відстоюванні прав та свобод людини, подолання історичних міфів.

Отже, реалізація ініціативи зі встановлення меморіальної дошки на честь Олега Кандиби (Ольжича) на території колишнього концтабору «Заксенхаузен» відповідає завданням УІНП. Бо завдяки своїй безкомпромісній боротьбі з тоталітарними політичними режимами, які панували в СРСР та Третьому Рейху, Олег Кандиба (Ольжич) став одним з символів боротьби українського народу проти двох кривавих тоталітарних політичних режимів в історії Європи. А отже встановлення меморіальної дошки на його честь на території колишнього концтабору «Заксенхаузен», який щороку відвідують десятки тисяч туристів та дослідників дозволить популяризувати у світі роль українського народу в боротьби з тоталітаризмом, та популяризує історію України та одного з видатних особистостей нашої національної історії.

Реалізація вищезгаданої ініціативи також допоможе спростувати історичний міф створений та поширений Москвою, що начебто Олег Кандиба (Ольжич) як і решта очільників ОУН були прислужниками Третього Рейху, які допомагали йому вчиняти злочини проти людяності в тому числі й Голокост. Попри те що в незалежній Україні вже давно відомо про роль СРСР та РФ в їх діяльності спрямованій на фабрикацію історії українського визвольного руху, все ж таки про цю діяльність Москви набагато менше знають закордоном. А отже через цю обставину загальновідомий історичний факт, що ні Олег Кандиба (Ольжич) ні жоден інший член Проводу Українських Націоналістів чи лідерів ОУН, не мав жодного стосунку до Голокосту чи інших злочинів нацистів може бути  невідомий  закордоном. Не можна оминати й те, що в жодному з 42 томів матеріалів Нюрнберзького Процесу немає жодної згадки про те, що Олег Кандиба (Ольжич) мав якесь відношення до злочинів Голокосту чи інших злочинів нацистів. Також в матеріалах Нюрнберзького Процесу відсутня будь-яка згадка чи вирок, який засудив ОУН як злочинну організацію. Враховуючи це подолання історичного міфу, який може бути поширеним навіть сьогодні в сучасній Німеччині стосовно  Олега Кандиби (Ольжича) та його ролі в подіях Другої світової війни, є важливою справою для збереження та популяризації справжньої історії України та її видатної особистості.

При цьому необхідно також наголосити, що Олег Кандиба (Ольжич) відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» належить до переліку осіб, які офіційно визнанні Україною борцями за її незалежність у XX столітті. А отже на постать Олега Кандиби (Ольжича) поширюються норми цього закону в тому числі стаття 5 в якій зокрема йдеться: “Держава сприяє увічненню пам’яті про борців за незалежність України у XX столітті, зокрема, шляхом пошуку, обліку, впорядкування та збереження місць їх поховання на території України та за кордоном, створення меморіальних комплексів та поховань, спорудження та відновлення пам’ятників, пам’ятних знаків, увічнення імен або псевдонімів борців та формувань, зазначених у статті 1 цього Закону”

Також «Положенням про Український інститут національної пам’яті» зазначається, що УІНП відповідно до покладеного на нього завдання “ініціює спорудження пам’ятників, пам’ятних знаків (у тому числі в рамках виконання міжнародних договорів України)”. Оскільки в цій правовій нормі відсутня будь-яка згадка чи застереження про те що її дія поширюється виключно на територію України, це надає можливість УІНП з власної ініціативи направити звернення з аргументацією до Фонду Меморіалів Бранденбургу з проханням встановити окрему меморіальну дошку на честь Олега Кандиби (Ольжича) на території колишнього концтабору «Заксенхаузен».

Інший пункт «Положенням про Український інститут національної пам’яті» зазначає, що УІНП “залучає закордонних українців та іноземців до збирання і вивчення матеріалів про історію України, реалізації спільних проєктів“. З цього можна прийти до висновку, що реалізація вищезгаданої ініціативи дозволить іноземцям ще краще вивчити матеріали пов’язані зі справжньою історією України, також це стане важливим етапом нового спільного українсько-німецького історичного проєкту з вшанування пам’яті жертв й борців з нацистським тоталітарним політичним режимом.

Також «Положення про Український інститут національної пам’яті» надає право УІНП для виконання покладених на нього завдань, “залучати представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до розгляду питань, що належать до його компетенції (за погодженням з їх керівниками). А вже інша норма вищезгаданого положення також надає право УІНП “під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також відповідними органами інших держав і міжнародними організаціями“. А отже УІНП відповідно до чинного законодавства України має всі можливості, щоб залучити МЗС України та посольство України в ФРН до реалізації вищезгаданої ініціативи. Також дана норма надає право УІНП задля виконання покладених на нього завдань взаємодіяти з відповідними органами іноземних держав тобто й німецьким Фондом Меморіалів Бранденбургу.

При цьому я можу Вас запевнити, що я добре розумію що Ви не зобов’язані знати досконало біографію Олега Кандиби (Ольжича), одначе прошу Вас усвідомити, що він був не звичайним українським в’язнем нацистського концтабору «Заксенхаузен», якого вбили нацисти. ОУН готова долучитись до узгодження тексту який повинен бути викарбуваний на меморіальній дошці, яка повинна бути встановлена на честь Олега Кандиби (Ольжича) на території колишнього концтабору «Заксенхаузен».

Виховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про звернення громадян», Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання Українського інституту національної пам’яті» від 12.11.2014 № 684, Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», Законом України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», Прошу Вас:

1.Надати фаховий висновок УІНП, що встановлення меморіальної дошки на честь Олега Кандиби (Ольжича) на території колишнього концтабору «Заксенхаузен» відповідає реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу.

2.Доручити уповноваженим співробітникам УІНП підготувати звернення з обґрунтованою пропозицією та аргументацію для Фонду Меморіалів Бранденбургу в яких клопотати в німецької сторони встановити меморіальну дошку на честь Олега Кандиби (Ольжича) на території колишнього концтабору «Заксенхаузену», та роз’яснити їм важливість й необхідність реалізації даної ініціативи.

3.Направити підготовлене УІНП звернення з обґрунтованою пропозицією та аргументацію до Фонду Меморіалів Бранденбургу.

4.Залучити до реалізації вищезгаданої ініціативи всі необхідні для цього органи державної влади України в тому числі МЗС України та посольство України в Федеративній Республіці Німеччина.

5.Надати фаховий висновок УІНП що Олег Кандиба (Ольжич) відповідно до чинного законодавства України належить до борців за незалежність України у XX столітті.

6.Надати інформацію чи відомо УІНП про існування документів, які можуть підтвердити що Олег Кандиба (Ольжич) був організатором чи виконавцем злочинів Голокосту. У випадку наявності в УІНП такої документації прошу надати копію даних документів.

Прошу Вас надати відповідь на моє звернення у строк передбачений чинним законодавством України у спосіб направлення відповіді на мою електронну адресу зазначену в даному зверненні.

З повагою

Богдан Червак,

Голова ОУН