“Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія!” – так у 1900 р. сказав Микола Міхновський, ідеолог Самостійної України. Тоді це здавалося божевільно сміливою думкою, навіть божевіллям, провокацією. Багато хто перелякався, засудив гасло Самостійної України як антидемократичне, антиросійське. Але тепер, через 122 р., для мільйонів українців цього вже мало, українці жадають, щоб Росія не тільки захиталася, вони хочуть їх краху, розвалу, знищення, “бажають ввігнати ніж у серце Росії негайно”. І це не вважається провокацією чи божевіллям.

У перемогу України у війні з Росією вірить не тільки наш народ, а й США та Велика Британія. Вірять і сподіваються на це десятки інших прекрасних народів.

98 років тому, 3 травня 1924 р. Микола Міхновський пішов із життя, але він посіяв ідею Самостійної України, а значить, посіяв бурю проти Росії, руйнівну бурю.

“Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія!” – цю думку ми з Юрієм Юзичем винесли в епіграф нашої книги “Микола Міхновський: Спогади, свідчення, документи”.

Сьогодні я презентую її в одній із частин ЗСУ в Києві.

А ви теж спом’яніть Миколу Івановича: сходіть до нього на могилу на центральну алею Байкового кладовища в Києві, починайте кілька сторінок його праць, намалюйте портрет, як це не раз робив Дмитро Бур’ян, згадайте добрим словом в Неті, врешті, випийте чарку за упокій його душі. А, хто схоче, замовте книгу про нього: для себе, для своїх рідних, для ЗСУ чи Нацгвардії.

Головне, не забути рідних нам людей у день їхнього народження чи загибелі.

Козакам слава!

Роман КОВАЛЬ