Микола Плав’юк (до 95-ліття з дня народження)
5 червня цього року виповнюється 95 років з дня народження Миколи Плав’юка – українського націоналіста, видатного українського політичного і громадського діяча – останнього Президента УНР у екзілі, Генерального секретаря і Голови СКВУ, Голови ОУН з 1979 по 2012 рік.
Він народився 5.06.1925 в селі Русів на Станіславівщині (тоді окупованій Польщею) в селянській родині з міцними українськими національними традиціями. В шкільні роки вступив до Пласту і до ОУН. Із 1944 року перебував на еміграції. Фахову економічну освіту отримав в університетах Мюнхена (Німеччина) і Монреаля (Канада). Із 1950 року жив із родиною в Канаді, де став одним із найактивніших діячів української емігрантської громади: 10 років він очолював Українське Національне Об’єднання Канади, працював у структурах ОУН, долучився до створення Світового Конгресу Вільних Українців (1967), був обраний спочатку Генеральним секретарем СКВУ, а згодом (1978) – його Головою. У звіті М.Плав’юка як Голови Програмової комісії І Конгресу поруч із глибоким аналізом міжнародної політичної ситуації окреслювалися шляхи розвитку українського національного руху на майбутнє. Ухвалений Статут СКВУ визначав головні завдання діяльності: 1. Допомагати українському народові на Батьківщині в його боротьбі за незалежну Україну. 2. Плекати єдність і скріплювати силу української спільноти за межами Батьківщини. 3. У згоді із Хартією ОУН використовувати факт існування української громадськості у різних країнах для того, щоб гасло Хартії «Права людини і права Нації» було реально дотримане. СКВУ потужно представляв і захищав інтереси і права українського народу у світі на політичному і на громадському рівнях; продовжує цю велику справу сьогодні.
На початку 60-х років Миколу Плав’юка було включено до складу Проводу ОУН; від 1977 року він був заступником Голови ОУН доктора Дениса Квітковського. Від травня 1979 року, обраний ІХ-м Веким Збором Українських Націоналістів, Микола Плав’юк очолював ОУН до 2012 року – в час бурхливих подій і великих змін. Микола Плав’юк вважав, що методи громадської роботи ОУН повинні постійно змінюватися: в 50-х, 60-х, 70-х роках вони були різними. Однак мета і завдання ОУН залишаються незмінними. Саме ОУН є і мусить надалі залишатися стержнем Українського Націоналістичного Руху. М.Плав’юк як представник ОУН брав участь у діяльності Державного Центру УНР в екзилі; на Х-й Сесії ДЦ УНР був обраний Віце-Президентом УНР. Після смерті Президента УНР у екзилі Миколи Лівицького у грудні 1989 року, згідно з Конституцією УНРади Миколу Плав’юка було обрано Президентом Української Народної Республіки в екзилі.
Державний центр УНР із моменту свого створення – 1948 р. Аугсбург, Німеччина – об’єднав українські державницькі партії і громадські організації і продовжив політичну діяльність Президентів і Уряду УНР в екзилі із захисту у високих міжнародних інституціях законних прав українського народу, який зазнавав постійних репресій окупаційного комуністичного режиму Москви. 1 грудня 1991 року став найщасливішим днем для тисяч українських емігрантів у всьому світі. Вже 18 січня 1992 року Микола Плав’юк після 48 років вимушеної еміграції знову ступив на рідну землю, а 22 серпня 1992 р. на спеціальній Сесії Верховної Ради України в Палаці «Україна» він урочисто передав новообраному Президенту самостійної України Леоніду Кравчуку державні клейноди УНР – на ознаку тяглості української державницької традиції, на ознаку того, що відновлена самостійна Україна є правонаступницею проголошеної у січні 1918 року самостійної Української Держави – Української Народної Республіки.
У 1993 році за ініціативи Миколи Плав’юка ОУН була зареєстрована Міністерством юстиції України як громадська організація; підпільна організація набула статусу легальної. В цьому ж році за клопотанням Олеся Гончара і широких кіл української громадськості Указом Президента України Леоніда Кравчука Миколі Плав’юку надано українське громадянство. ХІV-й ВЗУН у 1997 році прийняв нову Програму ОУН, яка вже своєю назвою розкриває зміст і мету діяльності українських націоналістів: «ОУН – за національну і соціальну справедливість в Українській Державі». Прийнятий на Зборі Статут ОУН визначив: «Основною метою діяльності ОУН під сучасну пору є сприяння розбудові національної соборної демократичної Української Держави та задоволення і захист законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів своїх членів».
У квітні 1997 року активна діяльність Голови ОУН Миколи Плав’юка із розбудови Української Держави отримала оцінку найвищих державних установ – Президент України Леонід Кучма своїм Указом постановив: «За визначний вклад в утвердження і розбудову Української Держави нагородити Голову Організації Українських Націоналістів Миколу Плав’юка орденом «За заслуги». У слові-відповіді М.Плав’юк сказав: «Я дякую Вам, пане Президенте, але розглядаю цю високу нагороду як визнання історичних заслуг всіх українських націоналістів перед Україною, перед українським народом. Я також розглядаю цю нагороду і як знак того, що ОУН є на правильному шляху – на конструктивному шляху будівництва національної, саме національної, пане Президенте, Держави». Боротьбі за таку державу і її розбудову присвятив Микола Плав’юк все своє життя.
Він відійшов у вічність 10 березня 2012 року в Канаді; там він і похований. Справу його продовжують нові покоління українських націоналістів.
Краєзнавчо-історичний клуб

імені Федора Борківського при Полтавській ЦМБ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *