15 вересня 2017 року Голова ОУН Богдан Червак та провідник Київської міської організації ОУН Леонід Осипчук взяли участь у відкритті та освяченні меморіальної дошки на честь визначного діяча ОУН Олега Штуль-Ждановича, що у селі Лапотичі на Житомирщині. Цього ж дня відбувся всеукраїнський фестиваль “Олевська республіка”.
Репортаж газети “День” про цю подію.
Цей захід, що спрямований на ушанування героїв боротьби українського народу за незалежність і територіальну цілісність України, цьогоріч був особливим. Розпочався він з урочистостей в с. Лопатичі, що неподалік Олевська, де сто років тому народився український політичний і військовий діяч Олег Штуль-Жданович. У центрі цього поліського села на фасаді Будинку культури було відкрито пам’ятну дошку видатному земляку. На урочистому вшануванні були присутні місцеві жителі, зокрема, й школярі, було чимало гостей з Києва, Житомира, інших міст. Серед них – студентство, науковці, краєзнавці, політичні діячі, депутати, представники влади. Був ще й особливий гість, у якого цей захід, либонь, найбільше викликав щем у серці, – син Олега Штуля-Ждановича Данило Штуль. Він приїхав з Франції на батьківщину свого батька, аби тут вшанувати його пам’ять.
Того дня було чимало промов, у яких йшлося про життя і діяльність Олега Штуля-Ждановича. Народився він 1 липня 1917 року в Лопатичах у сім’ї священика. Закінчив Крем’янецьку духовну семінарію, вчився у Варшавському університеті. У студентські роки був активістом українського студентського товариства, згодом вступив до ОУН.З середини 1930-х підтримував дружні стосунки з відомими поетами Оленою Телігою та Євгеном Маланюком. Переїхавши до Праги, починає працювати в культурній референтурі ОУН, яку тоді очолював Олег Ольжич. Одночасно дописує в журнал “Вісник”, який редагував видатний ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов.
Під час Другої світової війни О. Штуль-Жданович був одним з найближчих соратників О. Ольжича. Штуль-Жданович брав активну участь у створенні партизанських загонів на Волині, був представником Голови ОУН А. Мельника при штабі УПА «Поліська Січ». Наприкінці 1943-го потрапив у полон до гітлерівців, перебував у концтаборі Заксенхаузен. Після війни знову проводив активну націоналістичну діяльність, писав статті, займався організацією у Парижі приміщення редакції і друкарні «Українського слова». Після смерті А. Мельника в 1964 р виконував обов’язки Голови ОУН.
«Батько був політичним діячем. І він присвятив своє життя боротьбі за вільну Україну, попри те, що не було відомо, які є перспективи того, що ця вільна Україна буде створена за певний термін. Батько помер, її не бачивши», – сказав на мітингу у Лопатичах Данило Штуль. Він і інші промовці закликали шанувати пам’ять про видатних борців за незалежність України, на їх прикладах виховувати підростаюче покоління, яким належить розбудовувати державу.
Після відкриття пам’ятної дошки видатному українцю Олегу Штулю-Ждановичу заходи фестивалю продовжилися в Олевську. Тут вшанували пам’ять борців за Україну біля пам’ятного знака Олевській республіці. Затим в краєзнавчому музеї пройшов історичний диспут за участі істориків-науковців на тему «Олевська республіка».
А в центрі міста, на площі Соборній, була розгорнута виставка традиційних українських ремесел. З 15 години на центральному майдані Олевська виступали кобзарі і лірники. Вечірня ж програма фестивалю була наповнена виступами відомих українських гуртів.
Оксана Климчук,
Житомирська область